11 жовтня 2017 року рішенням Апеляційного суду Донецької області було задоволено позовні вимоги пенсіонерки М. зі Слов’янська до Держави Україна про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі, завданої їй в результаті артилерійського обстрілу.

6 червня 2014 року в місті Слов’янську Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу, який здійснювався в період проведення АТО, виникла пожежа в квартирі 81-річної пенсіонерки. Квартира площею 45,8 кв. метрів вигоріла повністю разом із всім майном, що в ній знаходилось.

Згідно з актом про пожежу від 29 жовтня 2014 року, повністю знищені житловий будинок та розташована в ньому квартира з усім майном. Причина пожежі встановлена: «Внесення джерела запалення ззовні, внаслідок артилерійського обстрілу під час проведення антитерористичної операції… Пожежні підрозділи участь у ліквідації пожежі не приймали у зв’язку з обстрілом з вогнепальної зброї та відсутністю телефонного зв’язку лінії 101 під час проведення активної фази АТО».

Зауважимо, район, де була розташована квартира М., в період з початку проведення антитерористичної операції до 5 липня 2014 року більш, ніж інші райони м. Слов’янська піддавався обстрілам, перебування в ньому було дуже небезпечним. Сама жіночка, на щастя, не постраждала, оскільки, переховуючись від обстрілів, виїздила зі Слов’янська до селища Райгородок.

М. з цього приводу звернулась до Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області та 23.07.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про досудове розслідування кримінального провадження за ознаками ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України (умисне знищення або пошкодження майна). Однак досудовим розслідуванням винну особу не було встановлено.

Тоді 7 грудня 2015 року потерпіла за допомогою Української Гельсінської спілки з прав людини, членом якої з 2016 року є Чугуївська правозахисна група, звернулася до Слов’янського міськрайонного суду з позовом до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України – про відшкодування матеріального збитку.

Старенька посилалася на те, що під час обстрілів м. Слов’янська її квартира зруйнована та відновленню не підлягає. Закон України «Про боротьбу з тероризмом» передбачає відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, за рахунок коштів Державного бюджету України. Проте до того часу нового житла чи відшкодування їй ніхто не надав, і вона змушена жити у пристройці.

Справа пройшла всі три судові інстанції, і за результатами розгляду була знову повернута до Слов’янського міськрайонного суду.

Матеріалами справи доведено, що квартира М. була розташована в районі проведення антитерористичної операції, була пошкоджена в період антитерористичної операції та внаслідок її проведення. Факт пошкодження квартири та висновок про те, що вона не придатна для подальшої експлуатації, підтверджується актами, один з яких складений на виконання доручення суб’єкта боротьби з тероризмом (Кабінету Міністрів України) – робочою комісією Слов’янської міської ради в рамках реалізації повноважень міського штабу з питань, пов’язаних з відновленням інфраструктури та життєдіяльності населених пунктів Донецької області, а другий (акт про пожежу від 29 жовтня 2014 року, в якому зазначена причина пошкодження квартири) – самим суб’єктом боротьби з тероризмом – Слов’янським районним управлінням Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Донецькій області.

Незважаючи на це, 24 травня 2017 року рішенням Слов’янського міськрайонного суду у задоволенні позову пенсіонерці було відмовлено. При цьому одним із доводів відповідачів, до яких прислухався суд, стало те, що на теперішній час відсутній закон чи нормативний акт, який регулює порядок відшкодування шкоди, спричиненої проведенням АТО, не встановлено державний орган, на який покладено обов’язок здійснювати таке відшкодування та механізм визначення розміру відшкодування.

Не погодившись із вказаним рішенням, за допомогою юристів Чугуївської правозахисної групи та Української Гельсінської спілки з прав людини, М. подала апеляційну скаргу.

І ось 11 жовтня 2017 року рішенням Апеляційного суду Донецької області за участі представника позивача – адвоката Чугуївської правозахисної групи Світлани Кужелєвої, апеляційну скаргу пенсіонерки було задоволено. Рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області – скасовано. Позовні вимоги пенсіонерки до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди задоволено.

Враховуючи те, що діюча опосередкована вартість спорудження житла по Донецькій області за 1 м2 загальної площі квартири (з урахуванням ПДВ) складає 7 943 грн, позивач отримає грошову компенсацію за знищену квартиру в розмірі 363 789,40 грн (45,8 кв. метрів Х 7 943 грн.).

Рішення суду вступило в законну силу. Сподіваємося, що жіночка поважного віку на схилі років матиме змогу поновити своє право на житло.

Коментар фахівця. Роман Лихачов, адвокат, провідний аналітик Чугуївської правозахисної групи:

У ст. 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте в порушення ст. 41 Конституції України право приватної власності позивача було порушено, належна їй на праві власності квартира не з її волі стала непридатною для проживання.

А відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом, регламентується спеціальною нормою – ст. ст. 19 Закону України від 20.03.2003 року «Про боротьбу з тероризмом», згідно з якою відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Тобто, обов’язок відшкодувати завдану шкоду покладається на державу, незалежно від її вини. А вже потім держава, яка відшкодувала шкоду фізичній особи, має право вимоги до винної особи (осіб).

І розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №1002-р було затверджено «План заходів з організації відновлення пошкоджених (зруйнованих) об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності на території Донецької та Луганської областей», відповідно до якого Мінрегіон, Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінюст та Мінфін були зобов’язані у жовтні 2014 року підготувати та внести на розгляд Кабінету Міністрів України проект Порядку надання грошової допомоги та відшкодування шкоди особам, які постраждали під час проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях.

Проте до теперішнього часу такий спеціальний нормативно-правовий акт не прийнятий. І даним судовим рішення ми вимушені в черговий раз «підштовхувати» нашу державу до втілення правових кроків, на які вона сама брала зобов’язання.