Як далеко Донбас від Європи? Що потрібно, щоб дістатися до європейських країн і самим побачити, як живуть європейці на власні очі? Для двох підлітків з території, де ще не так давно відбувалися бойові дії, виявилося достатньо біометричного паспорта, трьох днів дороги автостопом, 1000 гривень на їжу, кількох знайомих по дорозі і величезного бажання побачити світ. Одинадцятикласників зі Слов’янська Радіо Свобода зустріло на конференції з кібербезпеки у Празі і попросила розповісти про свою подорож.

– Мене звуть Данило Комм.

– А мене Харченко Катерина.

– Ми з міста Слов’янська.

– Розказуйте, що вас сюди привело. Як ви сюди дісталися?

Харченко Катерина: Ми дізналися, що в Празі буде проходити конференція з кібербезпеки, і що це пов’язано з Україною. І коли ти живеш в Україні, то потрібно знати все про безпеку і що треба робити у різних випадках. Тому ми вирішили приїхати і взяти участь у конференції, послухати і зрозуміти, що і до чого. Але, як ми їхали, це – дуже цікава історія.

Данило Комм: Так, ми – школярі, вчимося в 11-му класі, а квитки є дуже-дуже-дуже дорогі. І ми вирішили їхати «стопом». Ми їхали зі Слов’янська на Харків, з Харкова на Київ, з Києва на Львів, зі Львова на Ужгород, з Ужгорода на Будапешт, із Будапешта хотіли на Братиславу, але випадково поїхали до Відня. А з Відня вже потрапили до Праги.

– Це все незнайомі люди вас підвозили?

Данило Комм: Так, більше ніж 40 людей! Вони всі тепер у нас є на Фейсбуці друзі!

Харченко Катерина: Ми з кожним намагалися робити фотографії, щоб потім це на пам’ять залишилося, і щоб згадувати потім, як один шоколадку подарував, другий цукерку, третій щось розповів, четвертий нагодував…

Данило Комм: пиріжком…

Харченко Катерина: Так, сосиски нам один зварив, нагодував.

Данило Комм: Так, дальнобійник один там.

Харченко Катерина: Так, я як згадую, то це був безцінний досвід, як ми подорожували, як їхали.

– Скільки днів це тривало?

– Три.

– А ночували ви де?

Данило Комм: Ми ночували в Будапешті та у Відні. Ми через каучсерфінґ знайшли хостел у Будапешті і залишалися у людей. Ми потоваришували з Флорою з Будапешта. Ми в неї переночували, вона нас нагодувала, показала трішки Будапешт. А зранку ми почали «стопити».

Там був один такий дуже класний водій, він розмовляв чи іспанською, чи італійською мовою, якої ми не розуміли. Англійської він не розумів, української і російської також.

Харченко Катерина: Ми намагалися йому розказати, що нам треба до Братислави. А він каже: «Добре-добре, так-так». А потім ми їдемо по трасі, а там поворот на Братиславу, а він їде по прямій. Я дивлюсь на Данила: «В сенсі: це трішки не туди». Ми йому кажемо: «А Братислава там»! А він знову «Так! Так!». І так ми опинилися у Відні.

– Скільки вам було потрібно грошей для подорожі?

Данило Комм: Ну, дивіться: за дорогу ми взагалі нічого не витратили. По їжі: нас годували люди, які нас підвозили, щось ми з собою взяли – ми витратили гроші тільки на початкові продукти. У містах нас теж годували. Ну, у нас все-все-все разом з екскурсією по місту, бо ми ще кудись ходили, щось дивилися, щось ще на згадку купували, то в нас все разом вийшло до 1000 гривень. Це на двох. І ми ще плануємо їхати назад і вже не витрачати грошей.

– З паспортом, як ви вирішили питання? Це давно було, швидко це було, чи складно?

– Паспорт ми почали робити, коли ще не було безвізу. Ми його отримали ще у грудні місяці. Ми дуже хотіли скористатися ним і скористалися.

– А як ваші тати-мами відпустили вас?

Данило Комм: Ну, ми трішечки збрехали (сміються, – ред.) сказали, що ми їдемо організовано і нас дуже багато. І вона сказали: «Так, добре, їдьте». А ми такі: «ОК»!

– Із кібербезпекою як ви пов’язані?

Данило Комм: Ну, як ми пов’язані. Такі соціальні мережі, як мейл.ру, «Вконтакте», це він нас, від молоді буде залежати, чи буде молодь в майбутньому користуватися цими соціальними мережами, чи ні. Ми раніше думали, що все так просто, що інтернет, чи соціальні мережі – це така собі проста річ, якою можна користуватися. Але якщо ти не захищений, і якщо в тебе немає антивірусів, і ще чогось такого, то твоя інформація, твої дані, які ти зберігаєш, якою ти ще можеш з кимось поділитися, то вона може кудись піти, а потім на тебе через п’ять років якийсь кредит, чи ще щось у такому дусі...

– Багато на сході користуються цими мережами?

Данило Комм: Ми ж прекрасно розуміємо, що президент Петро Порошенко ввів санкції, але ж не заборонив. Ну, і ми вирішили, що якщо є такий закон, то його повинні всі виконувати. От ми їдемо по Європі, спілкуємося з людьми, і тут є елементарні закони. Наприклад: «Тут не ходити». Був такий бар’єр, сантиметрів 40, і його не можна було переступати. Ми йшли дуже довго, десь кілометри три, але його не можна було переступити. Отак треба жити, і тоді в нас все буде добре.