23 вересня у Слов’янську п’ять українських митців експонуватимуть роботи, на яких відображено їхнє осмислення внутрішніх та зовнішніх кордонів. Щоб з’явились ці твори, митці протягом п’яти днів досліджували соціальне, економічне та мистецьке життя міста Слов’янськ у рамках мистецького проекту «Межа».

Проект проходив у форматі короткострокових резиденцій у віддалених містах України — Слов’янську та Ужгороді - де митці й місцеві мешканці спілкувались на тему поняття «межа», щоб розібратися у протилежних «світоглядних» позиціях жителів сходу та заходу України. У резиденціях люди визначали свої межі та говорили про них на прикладі своїх садів та городів. Адже городи та сади — це місця, де кожен садівник щодня втілює свою політику.

Головною метою проекту була спроба відповісти на питання: Що є межею? Чи потрібно її перетинати? Що буде, якщо відмовитись від межі? Кожен із митців дав свої відповіді на запитання та відобразив своє бачення поняття «межа» у мистецьких творах, намагаючись знайти точки дотику між Сходом та Заходом.

Запрошуємо всіх відвідати виставку.

Час: 23 вересня, з 13:00 до 18:00.

Місце: Площа Соборна, 2А, приміщення Слов’янської міської бібліотеки.

Свої роботи представлять:

Марго Дідіченко;

Богдан Мороз;

творчий дует «Aleksandr&Aleksandra Krolikowski»;

група «ТхТ» (Валерія Тарасенко, Станіслав Толкачов та Олександра Халепа);

Оксана Чепелик.

Куратори проекту: Женя Кулеба та Алевтина Кахідзе.

Женя Кулеба: «Під час реалізації проекту «Межа» дослідження фізичних меж у вигляді кордонів, та особистих - стало дослідженням можливостей. Митці, які брали участь у резиденціях, працювали зі своїми стереотипами та стереотипами жителів Ужгорода та Слов'янська. У рамках фінальних виставок ми запросимо всіх бажаючих подумати про те, що особливості різних регіонів є силою - тим, що може об'єднувати, а не роз'єднувати країну».

Алевтина Кахідзе: «Коли мене запросили до проекту «Межа», я міркувала: має бути проект, щоб пасував як на Сході, так і на Заході, аби влучити в серце людини і в Слов’янську, і в Ужгороді. Ми вигадали конкурс «Битва садівників», в якому садівники розповідають про свої сади, про те, як посаджені рослини, щоб визначити межі своїх садів. І це спрацювало як в Слов’янську, так і в Ужгороді. Нам пощастило знайти різницю між садівниками – одні мають стерильні грядки (де навколо культурних рослин – гола земля), а інші – будують дорослі сади. Дорослі сади – це ті, які садівники можуть залишити на деякий час, і їх не окупують бур’яни, як сталося у Слов’янську – після 84-денної окупації (бур’ян виріс вище зросту людини). Ці знання про різність садів ми готові пристосовувати до меж світоглядних».