Депутат Славянского городского совета Ольга Алтунина совместно с командой «Киевского диаолога» несколько дней была в Германии, где встречалась с представителями общественных организаций и муниципалитетов Лейпцига и Берлина. Впечатлениями она поделилась на своей странице в Фейсбуке.

Средняя заработная плата жителя Лейпцига, одного из бедных городов Германии, составляет порядка 1500€

Первая встреча состоялась в городе Лейпциг с общественным союзом PRO LEIPZIG. В этом городе зародилась Мирная революция, которая закончилась в 1990 году воссоединением единства Германии. После падения Берлинской стены отток населения из Лейпцига города составил порядка 60%. Жилой фонд за весь социалистический период был изрядно разрушен, промышленные предприятия предприятия закрыты. Отсутствие рабочих мест послужило причиной уменьшения численности горожан с 63000 до 26000 человек.

В городе возникло активное общественное движение, которое с 1991 года начало заниматься возрождением исторического прошлого города (архитектура, водные ресурсы), предложениями по восстановлению многоквартирной жилой застройки, реконструкции и санации. Благодаря разработанной гражданским сектором совместно с властью стратегии развития, в город приходят такие инвесторы как BMW, появляются рабочие места, население возвращается, недвижимость дорожает, хотя был период, когда пустующие ветхие дома сносили, а квартиры отдавали молодым семьям практически бесплатно.

Сегодня средняя заработная плата жителя Лейпцига, одного из бедных городов Германии, составляет порядка 1500€, при средней стоимости аренды жилья 6 € за 1м2, плюс коммунальные платежи порядка 4-6 € за 1м2.

Депутат району не отримує заробітню платню, однак отримує компенсацію у розмірі 560 € на місяць

Найцікавішою для мене була подорож до районної адміністрації Берліну (район Pankow) та зустріч з депутатом району. Парламент району складається з 55 депутатів, які об‘єднані у 15 профільних комітетів.

Кожен депутат обирався за партійними списками, який формує партія. Черговість у списку визначають члени партії. Депутат району не отримує заробітню платню, однак отримує компенсацію у розмірі 560 € на місяць, парламент також оплачує участь у сесіях (30€) та комітетах (20€). Засідання сесії проводяться щомісячно та щотижня комітети за винятком літніх канікул. На кожній сесії депутатами розглядається понад 100 питань. Кожній фракції з бюджету оплачується заробітна плата одного помічника, який щоденно здійснює прийом громадян та веде документацію. Кожен депутат відпрацьовує в комітеті щотижня близько 6 годин, а також підготовча робота у фракціях та прийом громадян займають близько 7 годин на тиждень.

У випадку, якщо на засіданні заслуховуються будь-яке питання що може викликати конфлікт інтересів, депутат пересаджуюється на місця для гостей і не бере участь ні в обговореннях, ні в голосуванні по даному питанню.

Річний бюджет району складає 1 млрд €, однак відсутня доходна частина бюджету, адже всі податки збирає загальний бюджет Берліну і розподіляє по районах. Видатки районом направляються на соціальну підтримку, ремонт шкіл, спортивних закладів, благоустрій, утримання місцевої адміністрації. Центральний бюджет Берліну утримує систему охорони здоров´я, дорожне господарство, зовнішнє освітлення, транспортну інфраструктуру тощо.

Доречі, Берлін щорічно виділяє 700 млн € на громадський транспорт. Транспортні потоки Берліну, розклад, якість послуг вважаються найкращіми у світі. На фото табло, на якому визачено не лише напрям руху транспорту а і час до його прибуття!

Колись Антон Чехов у 1887 році писав про Слов‘янськ «Город — нечто вроде гоголевского Миргорода; есть парикмахерская и часовой мастер, стало быть можно рассчитывать, что лет через 1000 в Славянске будет и телефон.»

Можу сказати, що телефон з’явився у моєму місті раніше, тому маю надію, що років за 20 і Слов‘янськ матиме громадський транспорт «для людей»!