суббота, 20 апреля
img

НОВОСТЬ

Родина Слов’янська створює колекції чоловічого взуття і презентує його на міжнародних виставках

Родина Слов’янська створює колекції чоловічого взуття і презентує його на міжнародних виставках

Маріанна Даниленко зі Слов’янська разом з чоловіком Олександром заснували родинний бізнес – шиють чоловіче та підліткове взуття, зараз мають власний цех, сучасне обладнання, торгову марку, яку знають за межами України.

Родина Даниленків десять років тому продала вантажівки, тоді займалася перевезеннями, і вирішила шити взуття. Досвіду і знань не мали, але було бажання створити успішний та цікавий бізнес, повідомляє «Бізнес-Схід».

«Наші родичі шили жіноче взуття, ми вчилися у них, - розповідає Маріанна Даниленко – власниця компанії «DANshoes». - Ми продали машини, які були задіяні у торгівлі, придбали обладнання і стали вчитися новому і цікавому для нас бізнесу».

Починали з команди, в якій було троє людей, зараз мають двадцять працівників, яких постійно навчають безпосередньо на виробництві. Поступово викупили приміщення, де шиють взуття, зробили ремонт і налагодили виробництво. Усі зароблені гроші витрачають на сучасне обладнання, аби тримати якість своєї продукції.

Роблять ставку на якість

У роботі підприємство «DANshoes» використовує шкіру вітчизняних та закордонних виробників.

«У нас є клієнти, які міняють наші моделі. Спочатку носять замшу, потім купують шкіру, - говорить Маріанна Даниленко. - Навіть коли долар різко зростав, ми не здешевлювали сировину, бо розуміли, що це вплине на якість. Тому у нашому взутті чоловіки можуть ходити кілька сезонів».

У 2014 році пропонували перевезти бізнес

Коли у Слов’янську у 2014 році почалися обстріли, друзі з Харкова та Львова пропонували родині Даниленків перевезти цех.

«Нам друзі навіть знайшли гуртожиток і приміщення для виробництва, - розповідає Маріанна. - Ми сказали, що без людей, своїх працівників, не поїдемо і відмовилися. Ми не уявляли себе в іншому місці. Лишилися працювати вдома».

Раніше – на Донецьк та Крим, зараз – на Київ та Львів

До війни взуття зі Слов’янська купували підприємці Донецька , Луганська та Криму. За останні чотири роки ринок продажів переорієнтувався на Київ та Львів.

«У Донецьку і сьогодні продається наше взуття, за ціною у кілька разів вищою, ніж у нас. Як вони його завозять через усі кордони – не знаю. Ми зараз продаємо оптовим покупцям до Харкова, Києва, Ужгорода, Івано-Франківська, Львова».

Статистика продажів в останні роки знижується, ділиться Маріанна. Підприємці кажуть, що це пов’язано з відсутністю грошей у людей і тим, що українці виїжджають за кордон.

«Наші оптові покупці кажуть, що покупців стає менше. Люди стали економити. Якщо раніше нові туфлі купували щороку, зараз їх носять кілька років. Ми потребуємо клієнтів, шукаємо нові ринки».

Торік у «DANshoes» оформили усі документи і почали поставляти взуття до Білорусі, також підліткове взуття продають у Молдові.

Маріанна Даниленко каже, що сьогодні не вистачає фахівців. Нещодавно підприємці придбали сучасну затяжну машину.  Але працювати на ній немає кому. Також потрібні швачки, фахових працівників не вистачає.

«Фахівці виїжджають не лише з міста, а й з України. Коли я чую, що людина зібралася до Польщі, я намагаюся її зупинити, пояснити, що всюди потрібно працювати, і це лише здається, що там добре. А тут лишається родина, це неправильно, так родини руйнуються. Всюди потрібно працювати, треба полюбити свою роботу і хотіти навчатися новому, тоді прийде успіх».

За ідеями та натхненням їдуть на виставки

Кожного сезону у компанії створюють нову колекцію. Взимку готуються до літа, влітку – до зими. Показати свої моделі їдуть на виставки Києва та Львова. Зазвичай на їхньому стенді представлено 400 моделей, половина з них – нові розробки.

«У липні ми презентуємо колекцію осінь-зима, у січні – весна-літо. Коли їдемо на виставки навесні та влітку, ще доробляємо свої моделі, - каже підприємниця. - Виставки – чудова можливість побачити колег українських та закордонних. Зазвичай це понад 400 учасників. Італійці, поляки, турки, німці, іспанці привозять взуття. Кілька разів на рік я літаю до Мілана, Стамбула та Дюссельдорфа. Я шукаю натхнення там».

Наступного тижня підприємці зі Слов’янська візьмуть участь у виставці «Galychyna Shoes Expo», яка відбудеться у Львові.

 

atnt Размещение материалов slavgorod.com.ua на других интернет-ресурсах и СМИ разрешается при условии, что непосредственно в тексте материала не ниже второго абзаца присутствует гиперссылка и текст названия на первоисточник. В случае нарушений, редакция современного сайта городов Славянск и Святогорск оставляет за собой право отстаивать свои права и интересы путем подачи заявлений в правоохранительные и судебные органы, а также в виде соответветствующих публикаций на сайте.

Loading...
Комментарии (1)
Укажите свое имя или войдите через аккаунт в соцсети
Введите цифры указанные на картинке

Уважаемые пользователи, комментарии, не относящиеся к теме материала, а также комментарии, содержащие оскорбительные и нецензурные выражения будут удалены!

Loading...
img

ПОСЛЕДНИЙКОММЕНТАРИЙ

auth СЕПАР 26 ноября 2018 г.   18:35
На независимость Украины (1994) Иосиф Бродский. Дорогой Карл XII, сражение под Полтавой, слава Богу, проиграно. Как говорил картавый, "время покажет Кузькину мать", руины, кости посмертной радости с привкусом Украины. То не зелено-квитный, траченный изотопом,— жовто-блакытный реет над Конотопом, скроенный из холста, знать, припасла Канада. Даром что без креста, но хохлам не надо. Гой ты, рушник, карбованец, семечки в полной жмене! Не нам, кацапам, их обвинять в измене. Сами под образами семьдесят лет в Рязани с залитыми глазами жили, как при Тарзане. Скажем им, звонкой матерью паузы медля строго: скатертью вам, хохлы, и рушником дорога! Ступайте от нас в жупане, не говоря — в мундире, по адресу на три буквы, на все четыре стороны. Пусть теперь в мазанке хором гансы с ляхами ставят вас на четыре кости, поганцы. Как в петлю лезть — так сообща, путь выбирая в чаще, а курицу из борща грызть в одиночку слаще. Прощевайте, хохлы, пожили вместе — хватит! Плюнуть, что ли, в Днипро, может, он вспять покатит, брезгуя гордо нами, как скорый, битком набитый кожаными углами и вековой обидой. Не поминайте лихом. Вашего хлеба, неба, нам, подавись мы жмыхом и колобом, не треба. Нечего портить кровь, рвать на груди одежду. Кончилась, знать, любовь, коль и была промежду. Что ковыряться зря в рваных корнях глаголом? Вас родила земля, грунт, чернозем с подзолом. Полно качать права, шить нам одно, другое. Это земля не дает вам, кавунам, покоя. Ой да Левада-степь, краля, баштан, вареник! Больше, поди, теряли — больше людей, чем денег. Как-нибудь перебьемся. А что до слезы из глаза — нет на нее указа, ждать до другого раза. С Богом, орлы, казаки, гетманы, вертухаи! Только когда придет и вам помирать, бугаи, будете вы хрипеть, царапая край матраса, строчки из Александра, а не брехню Тараса.
img

ОПРОС МНЕНИЯ

Что я думаю про Славянск
7 чел. хочу уехать, потому что не вижу развития
3 чел. хотел бы видеть его европейским
2 чел. я хочу здесь остаться и развивать город
2 чел. хороший город для жизни, но нет работы
1 чел. мне не хватает здесь культуры
1 чел. Доволен жизнью в городе
0 чел. надоели политические разборки
0 чел. люблю его, так как прожил всю жизнь
Всего проголосовали
16 чел.
author

0%
Проголосовало: 0 человек(a)
top5 ТОП-5
НОВОСТЕЙ
за 3 дня corn
за 10 дней corn
за 30 дней corn